Грегор Йоган Мендель став фундатором учення про спадковість, творцем нової науки - генетики. Але він настільки випередив свій час, що на протязі його життя, хоч його роботи і були опубліковані, ніхто не зрозумів значення його відкриттів. Лише через 16 років після його смерті учені заново прочитали і осмислили написане Менделем.

    Мендель ставив свої досліди по успадкуванню з покоління в покоління різноманітних ознак на звичайному горосі. Наукова добросовісність заставила Менделя розтягти свої досліди на цілих вісім років. Він не тільки встановив закономірність успадкування ознак, але й дав цим фактам блискуче пояснення. Від кожного з батьків зародкова клітина успадковує по одному "спадковому задатку" (пізніше їх назвуть генами).

Кожний із задатків визначає якусь ознаку, наприклад, червоне забарвлення квітів. Якщо в клітину попадають одночасно задатки, що визначають червоне і біле забарвлення, то проявляється тільки один із них. Другий залишається прихованим. Щоб знову проявився білий колір, необхідна "зустріч" двох задатків білого забарвлення. Згідно теорії ймовірностей, в наступному поколінні це відбудеться один раз на кожні 4 комбінації.

    І нарешті, Мендель зробив висновок, що відкриті ним закони поширюються на все живе, так як "єдність плану розвитку органічного життя поза всяким сумнівом".