Мета. Узагальнити й систематизувати знання учнів про різноманітність голонасінних; їх практичне значення та значення в природі; удосконалювати уміння та навички самостійно працювати з науково-популярною літературою, систематизувати та узагальнювати набуті знання. Виховувати повагу до професії лісівника, любов до природи, бережне ставлення до лісу, паперу, зошитів, книг, підручників. Обладнання. Мультимедійна призентація, інтерактивна дошка, ноутбук, дитячі проекти «Збережи ялинку», листя гінкго дволопатевого, зразки голонасінних рослин. Тип уроку. Засвоєння нових знань. Форма проведення. Інтегрований. Урок-подорож. Міжпредметні звязки. Географія, література, музичне мистецтво, екологія. Епіграф. Буває часом сліпну від краси. Спинюсь – не втямлю, що воно за диво, - Оці степи, це небо, ці ліси, … Л.Костенко
Хід уроку. І. Актуалізація опорних знань. Тести
7. До листопадних рослин належать: а) сосна; б) ялина; в) модрина; г) туя. 8. До хвойних рослтн належить: а) сосна звичайна; б) плавун булавоподібний; в) щитник чоловічий.
ІІ. Мотивація. Не буде перебільшенням сказати, що представники відділу голонасінних відіграють визначну роль і в рослинному покриві Землі, і в житті людства. Щоб дійсно переконатися в цьому ми вирушимо у віртуальну мандрівку. А зробити це, дасть нам змогу тема сьогоднішнього уроку «Значення голонасінних у природі та житті людини». Завдяки нашій уяві, фантазії, вмінню працювати з підручником, додатковою літературою ми побуваємо в різних куточках нашої планети , де ростуть ці рослини. Особливо голонасінні заполонили помірну полосу Північної півкулі, де широко розкинулись тайгові хвойні ліси. Але хочу наголосити й на тому, що хвойні досить широко поширені і в Україні, вони становлять ¾ лісів, що є на території нашої держави. Отже, дотримуючись правил поведінки під час подорожі, в природі вирушаємо в мандрівку. ІІІ. Вивчення нової теми. План
Нашою першою зупинкою буде зупинка «Лісова». Поетична хвилинка Спасибі людям, що зростили ліс: За всі дуби, ялини в пишнім гіллі, І за красу отих зелених кіс, В яких стоять гнучкі берізки білі. Коли б не ліс, не знали б ми про те, Що є фіалка й пролісок на світі, Як у маю конвалія цвіте – Найкраща, найніжніша поміж квітів. Від суховіїв сохнула б земля, Була б вона подібна до пустелі, А ліс накличе хмару на поля – Дощі проллються весняні, зелені. Марія Познаньська
Природа щедро наділила нашу землю. Але безцінним даром для нас на всі часи є ліс. Це він помякшує клімат, поліпшує водний режим полів, захищає їх від суховіїв і пилових бур, а ріки й водойми від замулювання і пересихання. Ліс – це чудова лаборатоя, гігантська фабрика цілющого повітря. Це легені наших міст і селищ. Лісове повітря позбавлене пилу та шкідливих мікроорганізмів, наповнене ароматом лісових рослин, що виділяютьлеткі ефірні речовини – фітонциди. Для кожного з нас перебування в лісі – це свято. В лісі завжди піднімається настрій, відчувається приплив енергії, бадьорості. Є в нашому селі своєрідне місце, де беруть початок, народжуються ліси це - лісорозсадник. В ньому працює майстром випускник нашої школи Макаревич Микола Миколайович. Найбільш ювелірна робота , яка виконується тут – це вирощення сіянців голонасінних, які потім використовують як прикраси помешкань на Новий рік та Різдво. Мабуть немає сім’ї, яка б не зверталася сюди за новорічною красунею. Правда? Цікава зустріч. Микола Миколайович розповів, що лісорозсадник заснований у 1948 році указом Ради Міністрів УРСР згідно Сталінського плану перетворення природи. Згідно цього наказу було засновано три великих, найбільших на Україні, розсадники : Перший - у Закарпатській області на площі 79 га, потужністю 25 млн. шт. на рік – вирощувати садивний матеріал для заліснення Карпат; Другий - у селі Лазірки. Загальною площею 72 га, щорічною потужністю - 22 млн. шт. Завдання - вирощення рослин для перетворення степів України у лісостепи. Поставлене завдання на сьогодні майже виконано. Третій - в Одеській області, для заліснення пісків. Площа -70 га, потужність – 20 млн. Із початку свого заснування лісорозсадник підпорядковувався обласному управлінню лісового господарства. З 1956 року, при створенні системи лісгоспу розсадник перейшов у підпорядкування Лубенського держлісгоспзагу. Система держлісгоспу включає : вирощення, посадку і захист рослин, а держлісгоспзагу - вирощення, посадку, захист рослин і вирубка стиглого лісу. Садивний матеріал Лазірківського лісорозсадника є по всій Україні, хіба що, за винятком Закарпаття. За садивним матеріалом приїздили із Московської, Воронежської областей, Білорусі, Грузії, Таджикистану, Туркменістану, Молдови, Вірменії. Спеціалізується на таких основних породах : дуб звичайний, дуб червоний. Супутні породи – липа дрібнолиста, липа крупнолиста, береза повисла, ясен звичайний, акація біла (робінія), клен польовий, клен гостролистий, клен татарський. Дуб, акація і ясен – це основні лісостепові породи. У теплицях, тобто у контрольованих середовищах, а їх три, на сьогодні вирощують сіянці голонасінних. Проводиться живцювання туї колоновидної, ялівця козачого, ялівця звичайного, самшиту вічнозеленого. Лісорозсадник - це те місце де діти можуть ознайомитися з видовим складом рослин, побачити їх в природних умовах, понюхати, доторкнутися не лише рукою, а й серцем. Не рости лісу без турботи і любові працівників Макаревич Лідії Петрівни, яка 45 років пропрацювала у лісорозсаднику майстром і начальником, та її сина Миколи Миколайовича, який продовжив її справу, а стаж його роботи налічує майже 20 років. На сьогодні потреба в садивному матеріалі дуже мала, всі державні програми по залісненню зняті, фінансування майже відсутнє. Лазірківський лісорозсадник втратив статус підрозділу лісгоспу і перейшов у підпорядкування Калайденцівському лісництву. На сьогодні це державне підприємство «Лубенське лісове господарство», площа якого становить всього 7,5 га, садивного матеріалу до 1 млн. Можливо й таке, що в нашому селі замість підприємства, на цій площі, з’явиться ліс. З однієї сторони це добре, а з іншого боку прикро, що в нас в країні може все так легко руйнуватися, людські душі також. Ось такі голонасінні ростуть у лісорозсаднику: туя західна –форма «Нитчаста»- Tbuja occidentalis, ялина канадська Подушковидна, ялина європейська або звичайна (Picea abies), модрина європейська (Larix decidua), яловець козацький (Juniperus sabina), псевдотсуга Мензіса або тисолиста (Pseudotsuga menziesii), псевдотсуга європейська, яловець Голуба луна форма «Колоновидна», яловець звичайний (Juniperus communis ),яловець віргінський (чоловічий і жіночий), туя східна, туя західна форма «Колоновидна», туя західна форма «Золотиста», ялина канадська Коніка, ялина колюча форма «Голубувата» (Picea pugens), сосна звичайна (Pinus silvestris). (Демонстрація слайдів «Голонасінні»). Для того, щоб виростити , наприклад , ялинку, потрібно не один рік працювати лісівникам. Можливо хтось із вас у майбутньому обере професію лісівника. Тож щануймо працю людей, які примножують зелені насадження країни, бережуть природу. Значення в природі. - утворюють величезні площі хвойних і мішаних лісів; - збагачують повітря киснем, є “легенями планети; - індикатори чистоти повітря (особливо чутливі до радіаційного забруднення); - ліси регулюють швидкість танення снігу; рівень води у річках, послаблюють силу вітрів;поглинають шум; - ліс – домівка для багатьох тварин; - є їжею для різних видів тварин (живляться пагонами, насінням, шишками хвойних); - укріплюють схили від розмивання; закріплюють піски; - сосна – піонер рослинності.
Зоолог. Майже протягом усього року сосновою хвоєю харчується глухар. Для лося найкраща зимова їжа – соснові гілки і кора. Білки, птахи ласують сосновим насінням, яке вміло витягують із шишок. Навіть риби зараховані до поціновувачів соснових дарів: мальки охоче поїдають пилок, який весною жовтою плівкою покриває водойми.
Зупинка «Кладова здоров’я» На цій зупинці ми ознайомимося із цілющими властивостями голонасінних. У 1596 році Жан Картьє поїхав досліджувати береги Канади. Проте весь екіпаж на його кораблі захворів цингою, і 26 матросів загинули від цієї жахливої хвороби. Коли мореплавці висадилися на берег, то зрозуміли, що в північних лісах вони не знайдуть ніяких овочів. Тоді індіанці підказали Жаку Картьє та його товаришам спосіб, яким можна вилікувати цингу: пити настій із хвої сосни. І Картьє напував решту свого екіпажу. А як готувати цей вітамінний напій? 50 грам свіжої хвої промити, розтерти розтерти в порцеляновій посудині, залити 2-3 склянками окропу й дати настоятися в темному місці 2 години. Для смаку можна додати лимонну кислоту та цукор. Одна склянка такого напою містить вітаміну С у 5 разів більше, ніж склянка лимонного соку.
Хвилинка – Цікавинка 1.Дерево з епохи динозаврів. Так називають гінкго, а ще це релікт, тому що подібних рослин дуже мало. Ця рослина збереглася до наших днів навіть без змін. Ця порода не боїться ніяких шкідників (мало того, вони уникають ділянок, де росте гінкго), не страждає від хвороб, успішно переносить забруднення повітря та грунту вихлопними газами автомобілів і відходами промислових підприемств. Дуже цікава історія відкриття гінкго європейцями. Першим побачив це дерево Кемфер, який працював лікарем у голандському посольстві в Японії. Його захоплювала ботаніка, тому він дуже цікавився місцевою флорою.Майже кожен день жителі міста бачили цього дивного чоловіка в парках, скверах, на вулицях - то біля одного , то біля іншого дерева. Він оглядав їх, вивчав листки, квіти, плоди, кору, щось записував.Одного разу, прогулюючись околицею міста, Кемфер побачив, як весільний кортеж зупинився біля струнких дерев дивовижної краси. Молодята підійшли до групи дерев, яких пізніше стали називати гінкго, і на якусь мить завмерли перед ними. Потім наречений зірвав листок, розділив його на дві частини, одну згорнув і поклав у кишеню, другу віддав нареченій.Лікар поцікавився, що все це означає. Виявилося він став свідком ритуалу, якого дотримувалися всі, хто вступав у шлюб. Гінкго в Японії вважалося священним деревом, тому молодята в день весілля ділять його листок і бережуть усе життя як талісман подружньої вірності… Японці не тільки поклонялися цьому дереву, берегли його, а й вирощували. 1712 р. Кемфер опублікував опис гінкго і дав йому назву, що в перекладі означає «срібний абрикос». Повертаючись в Європу в 1730 р., він узяв із собою насіння цього дерева. Так через мільйони років рослина повернулася в ті місця, де росла в епоху динозаврів. І тепер у всіх великих парках і ботанічних садах світу є ця рослина.У нашій країні гінкго з’явилося у 1818р. Її можна бачити і в парках Києва , Житомира, Львова, в Полтаві і Лубнах ( на території технікуму лісового господарства).
2. Тис – дерево-«довгожитель» Одна з найбільш відомих легенд про тис ягідний повязана із замком Пернштейна, що в Західній Моравії. Поряд із замком росте тис, якому 2 тис. Років. А виріс він з … палиці, увіткнутої у землю подорожнім. Тепер – це високе, могутнє дерево, до 4 м в обхваті. За легендою, замок буде стояти стільки, скільки і тис. Не вірили, звичайно, але одного разу буря зламала велику гілку і в той же час впала стіна замку, в якому розміщено музей, як зіницю ока бережуть тисове дерево, від якого «усього можна чекати». 3. Піхтовий бальзам. Тонка, сіра і гладенька кора піхти містить смолу – бальзам, так звану піхтову живицю. У народі її ще називають «живою водицею». Вона заживляє рани дерева, захищає його від шкідників. Бальзам – складна суміш смол і ефірних олій – міститься у наростах, схожих на горіх ліщини. Через них поверхня стовбура піхти має непривабливий вигляд і здається рябою. Добувають бальзам влітку, у суху та жарку погоду, коли смола найбільш рухома. Низ наростів проколюють загостреними трубочками і вичавлюють через них живицю у спеціальний посуд. З одного дерева можна отримати від 200 до 300 г бальзаму. Він ароматний, гіркий, прозорий, як джерельна вода, і тягучий, як мед. Бальзам має бактерицидні властивості, містить бурштинову кислоту –цінну лікарську речовину. Цілющі властивості піхтового бальзаму були відомі ще давнім єгиптянам, які використовували його для бальзамування трупів фараонів, завдяки чому ті збереглися до наших днів. Бальзам широко застосовується в техніці. Смоли, що є в його складі, мають склеювальні властивості, тому він незамінний для виготовлення телескопів, біноклів, мікроскопів та інших оптичних приладів. Як відомо, основною складовою таких приладів є лінза – кілька випуклих і ввігнутих скелець. Їх необхідно зєднати і міцно склеїти так, щоб вони становили одне ціле і були чистими і прозорими. Крім того, склеювальна речовина повинна мати той самий кут заломлення, що і скло. Такою унікальною речовиною, створеною самою природою, є піхтовий бальзам. 4. Лісова красуня ялина. А чи знаєте ви, що вона ще і музичне дерево? З неї виготовляють піаніно, скрипки, гітари, флейти. Щоправда, підходить лише та ялина, що виросла в горах або на Крайній Півночі: тоді деревина тверда, спресована, добре відгукується на звуки струни. Для музичних інструментів вибирають найстрункіші дерева, розпилюють їх на дошки і довгий час сушать, інакше через деякий час деревина дасть усадку, зміняться її фізико-хімічні властивості, і тембр інструмента погіршиться. Саме тому майстри так прискіпливо оглядають кожну ялинову дошку, перевіряють усе, навіть товщину і малюнок річних кілець. 5. Деревина сосни міцна, але м’яка, легка, стійка до гниття, тобто ідеальний матеріал для обробки та виготовлення безлічі корисних речей. Саме деревина сосни незамінна як у побутовому, так і в промисловому виробництві. Телеграфні та телефонні стовпи, дамби та греблі, мости, портові спруди, кріплення вугільних шахт виготовляють саме з неї. У народі кажуть: « Що не соснина, то дім та хатина». І дійсно це так: зроблені з сосни хати не руйнуються понад 150 років. Існує литовська легенда, яка розповідає, як з’явилися дерева на Землі: У давні-придавні часи жила добра королева вужів Елга. І були в неї дочка та два сини. Розгнівалися на неї колись боги й перетворили на журливу ялину. Не пожаліли й діток: дочку обернули на полохливу осику, а синів-братів – на дуба й ясена. Відтоді ростуть вони поруч.
Зупинка «Промислова» (хімічна, будівельна, паперова, меблева, лакофарбова, медична та ін. ) На цій зупинці нам з вами доведеться попрацювати з текстом підручника і виявити у яких галузях промисловості використовують голонасінні і що одержують під час переробки деревини. Використання Людиною (Слайд 10)
Учитель. Велика різноманітність форм крони голонасінних, їхня краса має неабияке естетичне значення. У парках створюють садівники композиції із різних видів (туя, кипарис, яловець, сосна , ялина).Краса і велич хвойних лісів, струнких і пірамідальних кипарисів справляє незабутнє враження на поетів, піснярів, художників, надихає їх на створення художніх полотен, пісень, віршів.
Зупинка «Природозберігаюча» (Слайд 11).
Учитель. Мабуть немає тієї людини, яка б не чула в дитинстві , чи не знала такої популярної пісні як «В лесу родилась ёлочка» . Пригадайте слова. В лесу родилась елочка, В лесу она росла, Зимой и летом стройная, зеленая была. Метель ей пела песенку: "Спи, елочка, бай-бай!" Мороз снежком укутывал: "Смотри, не замерзай!" И вот ты здесь, нарядная, На праздник к нам пришла. И много-много радости Детишкам принесла.
Деякі діти, що слухають її вперше, починають плакати, коли доходять до останнього рядка цього вірша. Чому? Що це за останні слова, що викликають такі емоції?
«Срубил он нашу ёлочку Под самый корешок».
Зменшується кількість рослин – легень нашої планети, джерело фітонцидів, насіння шишок - їжа для птахів, краса природи, естетична насолода. Особливого значення набуває охорона хвойних рослин перед Новим роком. Величезна кількість сосон, ялин, ялиць знищують для того, щоб прикрасити оселі на декілька днів.
Еколог. Дійсно жаль рубати таку красу. А скільки сосен і ялин щорічно знищується просто, щоб побули в будинку Новорічною прикрасою. А це ж «легені» нашої планети. Ми не можемо уявити Новий рік і Різдвяні свята без ялинки, прикрашеної яскравими вогниками, блискучими іграшками. Створюючи собі свято, навіть не задумуємось, що знищуємо зелені лісові красуні. Ой струнка ялинка в нас! Скільки сяє тут прикрас! Ми зібралися юрбою – Разом з піснею новою Рік Новий стрічать.
Після Новорічних свят кожний з нас бачить знайому картину: на смітниках валяються десятки ялинок, які нещодавно прикрашали оселі, біля яких радісно метушились дітлахи. Хто з нпс підрахував, скільки тисяч ялинок знищують заради традиції, скільки гектарів землі залишається без ялинок-красунь? Скільки кисню ми відбираємо в себе?
З’являється дівчинка у вбранні ялинки, звертається до дітей:
Любі друзі! Вас щиро вітаю. Я зелена ялинка крислата! Мабуть кожен мене добре знає І не раз прикрашала завзято. Захотілось до Вас завітати На відверту і щиру розмову: Я прикраса Різдвяного свята, Але й лісу прикраса чудова. І не тільки прикраса, а й частка Усієї живої природи. Бережіть мене, люди, будь ласка, Не завдайте беззахисній шкоди. Дуже хочеться жити на світі, Чарувати довкілля красою, Очищати повітря щомиті, Адже фільтром і є моя хвоя. У пригоді стаю для людини Дуже често ще з давнішніх пір. І дарую хороші тканини Та не менше важливий папір. З мене - шпали, що з рельсами дружать Для щасливих мандрівок твоїх. З мене – меблі, що довго послужать, І такі необхідні для всіх. Маю душу відкриту , співочу: Не даремно, мабуть, скрипалі З мене скрипки робили охоче, Що відомі на цілій землі. Й речовини корисні дарую: Каніфоль, скипидар, гліцерин. Ще й здоров’я твоє полікую, Дуже корисні ліки з ялин. Чим лиш можу тобі допоможу. Я- твій друг, будь же другом і ти. В новорічную пору погожу Від сокири мене захисти. Можна штучні ялинки придбати, Вони гарні , стрункі, чепурні. Чи вазон кипарисовик взяти, Він також із моєї рідні. Свято в людяність вірю і знаю, Що умієш творити дива. Кілька гілочок своїх вламаю, Ну а далі вже Ваші права. Прикрашай, фантазуй, не лінуйся – І букет новорічний в красі. Лиш натхнення було б , не хвилюйся, Будуть щиро радіти усі. А ще краще мене посадити Біля дому свого навесні. Стану затінком влітку служити, А зимою повстану в вбранні, Яке сам лиш мені забажаєш. Рік у рік чаруватиму всіх. Не губи мене тільки, благаю, Я повільно росту як на гріх. Дуже хочу корисною бути, Та на довгі роки – не на мить. Своє серце відкрий, щоб відчути Яу моє від неласки щимить. Хочу пишна рости для людини, Для тваринки малої, для всіх. Нумо віти розлогі розкину, Щоби друзів обняти своїх. І повір, буде істинним свято, Мир душевний і радісний сміх, Коли дійсно збагнеш, як багато Ти ялин на планеті зберіг!
Види рослин відділу Голонасінні, занесені у Червону книгу України:
Модрина польська Сосна кедрова Тис ягідний Сосна Станкевича
Захист учнівських проектів «Збережи ялинку» Навіщо рубати ялинку? Для чого псувати ліси? Ти – автор ганебного вчинку, В природи прощення проси.
Пам’ятайте! Як умовою збереження лісу є необхідність бережного ставлення до підручників та зошитів.
ІV. Закріплення матеріалу.
1. Яким реліктом (живою копалиною) з голонасінних у 50-х р.р. ХХ ст. почали прикрашати парки та сади всього світу? ( Гінкго). 2. Чому у вищих спорових чоловіча гамета має назву «сперматозоїд», а у насінних «спермій»? 3. Які класи сучасних Голонасінних ви знаєте? (саговники, гінкгові, гнетові і хвойні). 4. Який клас найчисельніший? (хвойні). 5. Яка рослина серед голонасінних є піонером рослинності , чому? 6. Яку ще назву мають Голонасінні? (Пінофіти). V. Домашнє завдання.
Вивчити § 46, повторити § 45, запитання на стор. 187 (1 - 6), 7*, поміркуйте *. Дякую за увагу! | |
|
| |
| Переглядів: 1883 | |
| Всього коментарів: 0 | |