Потрапивши в організм, алкоголь рано чи пізно інфільтрується у печінку, яка його руйнує. Один із побічних продуктів цього руйнування — ацетат, або, грубо кажучи, оцтова кислота. Кров розносить ацетат по всьому тілу, у тому числі у мозок. І ось на цьому етапі, як пишуть у Journal of Clinical Investigation дослідники з Медичної школи Йельского університету (США), відбуваються прецікаві речі.

Мозок живе винятково на глюкозі. Але, як показали вчені під керівництвом Грема Мейсона, якщо у крові накопичується достатньо ацетату, мозок використовує і його — як джерело енергії. 

В експерименті взяли участь семеро людей, що досить люблять «пропустити чарочку», і семеро малопитущих, чия щотижнева доза не перевищувала 36 мл алкоголю. І тим і іншим вводили розчин з міченим ацетатом, а потім протягом двох годин дослідники спостерігали за долею мічених молекул за допомогою спеціально налаштованого МРТ-сканера. Апарат пропускав крізь мозок особливі хвилі, які змінювалися залежно від того, у якому оточенні перебував мічений атом, чи був він як і раніше у складі залишку оцтової кислоти чи ні. 

Виявилося, що мозок алкоголіків поглинає ацетат і розщеплює його у два рази інтенсивніше, ніж сіра речовина непитущих. Те, що мозок може використовувати альтернативні джерела енергії, вчені підозрювали давно, але ясних експериментальних доказів тому не було — до теперішнього часу. Однак варто пам'ятати, що така здатність прокидається у мозку після «тренування», тобто після того, як людина привчить буйну голову до постійно підвищеного рівня ацетату у крові.

Автори роботи вважають, що здатність витягати енергію з ацетату — це одна із причин, по яких алкоголікам так важко кинути пити: мозок, привчений до додаткового і багатого джерела енергії, не хоче від нього відмовлятися, вимагаючи нових «поставок».

Надалі вчені мають намір перевірити, чи можна позбавити людину від алкогольної залежності, впливаючи на виробництво ацетату або ж за допомогою його можливих замісників.